Сонячний дерматит (фотодерматит, фотодерматоз) – одне з найбільш неприємних явищ, особливо в жарку пору року. Це захворювання найчастіше вражає саме влітку, проте можливо його поява і після відвідування солярію і навіть взимку.

Сонячний дерматит і проявляється, і виглядає як шкірна алергія, спостерігається як у дорослих, так і у дітей.

Шукаємо причини

Причини захворювання можуть бути наступними:Сонячний дерматит

  • Ліки, що підвищують чутливість до ультрафіолету: оральні контрацептиви на основі естрогенів, антибіотики (левоміцетин, доксициклін, тетрациклін та ін), фторхінолони (ципробай, ципрофлоксацин), сульфаніламіди, кошти з налідиксової кислоти (неграм, невіграмон), препарати з нитрокосолином і піпемідової кислоти, антидепресанти зі звіробоєм, діуретики, ліки від серцево-судинних захворювань, протизапальні препарати (аспірин, ібупрофен, диклофенак);
  • Порушення в роботі печінки і ШКТ;
  • Загальне зниження імунітету;
  • Гіповітаміноз (нестача вітамінів);
  • Використання кремів або мазей, що містять мускус, амбру, олія бергамоту або сандалу.

Симптоми

Перед тим як лікувати різко виник сонячний дерматит, лікар обов’язково проведе диференціальну діагностику між опіком і власне дерматитом. Найчастіше останній виникає через кілька хвилин після виходу на відкрите сонце.

З’являються такі неприємні явища як почервоніння, свербіж, печіння, набряк, дрібні прищики. Така реакція організму пояснюється вивільненням ацетилхоліну і гістаміну, які спричинюють розширення капілярів шкіри, виникнення бульбашкових висипань і набряк шкіри.

Чим можна лікувати сонячний дерматит?

Обов’язково потрібно враховувати, що алергічна реакція на сонячні промені виникає тільки при наявності інших провокуючих факторів, наприклад, після використання певних косметичних засобів (кремів, масел тощо).

Також це явище найчастіше вражає людей, які мають проблеми з ендокринною системою або гормональним балансом, захворюваннями ШКТ і печінки.

В першу чергу необхідно обмежити час перебування на сонці – інсоляцію. Особливо важливо дотримуватися цю умову в гострому періоді перебігу захворювання. Рекомендується не виходити з будинку або ж носити закритий одяг.

Коли процес почне вщухати, а також під час ремісії, необхідно засмагати дозовано. Якщо ж безконтрольно перебувати на сонці, то шкіра придбає виражену сухість, можлива пігментація. Надалі патологія переходить у хронічну форму, сонячну екзему.

В активній фазі захворювання показане застосування ліків, що пригнічують алергічну реакцію і запалення. В основному використовується яка-небудь глюкокортикоидная мазь або крем, наприклад, бета-метазон або фторокорт.

Ці препарати активно усувають ознаки дерматиту, але відомі своєю здатністю до побічних ефектів. Рекомендується використовувати ці кошти точково, недовго і тільки якщо вони призначені лікарем.

Протизапальні для перорального прийому. У деяких випадках системне використання препаратів цієї групи досить ефективно. Наприклад, індометацин та ацетилсаліцилова кислота, які приймають після їжі. Щоб знизити ризик появи побічних ефектів, найчастіше уражають ШЛУНКОВО-кишкового тракту, необхідно приймати і засоби з групи інгібіторів (наприклад, омепразол).

Фотодерматит можна лікувати за допомогою антигістамінних препаратів, наприклад, тавегіла, супрастину та ін. Але потрібно тільки в тому випадку, якщо він супроводжується сильним свербінням. При тяжкому перебігу захворювання показана імуносупресивна терапія.

Цитостатичні препарати можуть ефективно усунути запалення і при цьому володіють мінімумом побічних дій.

Хворим сонячним дерматитом також показаний прийом неспецифічних засобів, дія яких спрямована на загальне підвищення імунітету.

наприклад, лікар може включити в курс вітамінно-мінеральні комплекси. Добре себе зарекомендували вітаміни групи В, а також Е і нікотинова кислота. Для відновлення мікрофлори ШКТ використовують пре – і пробіотики.

Лікування народними засобами фотодерматозу (сонячного дерматиту)

Профілактика захворюванняВанни зі зборами лікарських трав. У рівних пропорціях використовують ромашку, валеріану, звіробій і шавлія. Подрібнені трави змішуються і заливаються окропом. На 100-300 г рослинного збору необхідно 3-6 л води.

Потім рідину настоюють близько півгодини. Перед застосуванням проціджують і виливають у заздалегідь наповнену водою ванну. Тривалість процедури становить від 10 до 20 хвилин.

Настої з фітозборів. Для них в основному використовують кропиву, полин, шавлія, корінь цикорію, валеріану, але не виключені й інші цілющі трави. Лікування такими народними засобами передбачає пероральний їх прийом.

Ось рецепт приготування одного з них: полин гіркий (1 частина), листя шавлії (2 частини), кропиви дводомної (2) та подорожника (2), кукурудзяні рильця (2), ягоди ялівцю (2), звіробій (3 частини), деревій (3), хвощ польовий (3).

Сировина змішується, заливається підготовленою водою, тобто окропом, і деякий час настоюється. Засіб приймають по 1/3 склянки обов’язково до їжі, тричі на добу.

Ще один рецепт: змішуються в рівних частинах корінь валеріани, дягель, гравілат морський, піщана осока, листя вахти, трава вероніки, меліса, фіалка триколірна, квітки коров’яку, корінь лопуха, пелюсток троянди і насіння льону. На 6 г суміші необхідно 350 г гарячої води. Подрібнене сировину заливають окропом і відправляється на водяну баню, де має стояти протягом 10 хвилин.

Після закінчення цього часу необхідно поставити посудину на 2 години в тепле місце. Перед застосуванням обов’язково проціджують. Приймають такий засіб теплим через 15 хвилин після їжі тричі на добу по ? склянки.

Наступний засіб готується за таким рецептом: змішують з 1 частини кропиви дводомної, материнки, фіалки, чебрецю повзе, квітів ромашки, польового хвоща і кореня солодки. До цих трав додають по півтори частини череди і кореня валеріани. Потім готують настій, який слід приймати до їжі (приблизно за 30 хвилин) по 100 мл тричі на день.

Лікування за допомогою мазей, примочок і обмивань

Щоб зміцнити імунітет, використовують биосед, сапарал, екстракт алое, а також настоянки адаптогенів. В якості примочок, тобто для зовнішнього застосування, добре допомагає настій оману високого. Його готують з розрахунку 15 г сировини на 200 мл гарячої води.

Одним з найпростіших засобів є кашка з ягід суничних. Їх просто розтирають і прикладають на уражені ділянки тіла.

На гострій стадії захворювання рекомендується робити примочки з відвару звіробою, м’яти перцевої і кори дуба.

Добре себе зарекомендувала і мазь з відвару від сонячного дерматиту. Для її приготування знадобляться такі рослини: корінь горця зміїного, листя берези, бузку і зніту, рутка, кора білої верби, коріння лопуха, кульбаби і пирію, ісландський мох, насіння льону, чистотіл. Рослини беруться в рівних пропорціях і подрібнюються в порошок. На 50 г суміші необхідно ? л води.

Трави заливають окропом і ставлять на водяну баню. Потім чекають, поки об’єм не зменшиться в 10 разів. Після цього, не знімаючи ємності з ліками з вогню, додають 50 г вершкового масла і варять ще 15 хвилин. Наприкінці кладуть 50 мл гліцерину, все ретельно вимішують і охолоджують. Готову мазь наноситься на уражені ділянки шкіри декілька разів на день.

Профілактика захворювання

Щоб позбавити себе від сонячного дерматиту, а також щоб уникнути ремісії захворювання потрібно дотримуватися кількох простих правил:

  • Намагатися уникати тривалої дії прямих сонячних променів;
  • Відкриті ділянки тіла перед виходом з дому треба змащувати засобом, що захищає від впливу ультрафіолету з рівнем захисту не менше 30 SPF;
  • Після душу, а також після засмаги наносити на шкіру живильний крем, бажано з протизапальним ефектом (наприклад, з пантенолом);
  • Не користуватися декоративною косметикою перед походом на пляж.

Дотримання цих простих правил допоможе захистити шкіру.

Слідкуйте за собою і при перших проявах симптомів захворювання в будь-якому випадку, відвідайте лікаря, щоб визначити причину появи фотодерматиту і уникнути рецедиви в майбутньому.