Психогігієна – це галузь медицини, що вивчає фактори та умови навколишнього середовища, які впливають на психічний розвиток і стан людини. Ця наука створює рекомендації зі зміцнення і підтримки психічного здоров’я дітей, підлітків і дорослих.

Психопрофілактика призначена для розробки заходів, що попереджають психічні захворювання та розлади, а також перешкоджають їх переходу у хронічну форму.

Визначення понять

Психогігієна вивчає стан нервово-психічного здоров’я, його динаміку у зв’язку з різноманітними факторами зовнішнього середовища (природними, виробничими, соціально-побутовими). Крім того, ця галузь гігієни  на основі отриманих даних розробляє спеціальні методи впливу на людину, щоб створити умови для зміцнення і збереження її психічного здоров’я.

Дівчина втомилася від навантаженьВ наш час психогігієна вивчає аналіз впливу навколишнього середовища на людей і в першу чергу на підлітків. Розрізняють наступні розділи науки:

  • вікова;
  • побутова;
  • психогігієна сімейного життя;
  • навчання і праці.

У свою чергу, вікова гігієна насамперед включає рекомендації, спрямовані для дітей і літніх людей, тому що психіка цих вікових груп значно відрізняється від психіки звичайних дорослих.

Психогігієна і хороше здоров’я дітей і підлітків перш за все базуються на вікових особливостях і повинні забезпечувати правильне формування психіки. Потрібно розуміти, що діти чуйно реагують на найменші фізичні та емоційні впливи, тому велика роль відводиться належному вихованню дитини.

Основи психогігієни дітей:

  • Виховання емоцій;
  • Розвиток і тренування процесів гальмування;
  • Подолання труднощів.

У похилому віці також виникають свої специфічні манери. Це пояснюється тим, що обмін речовин значно уповільнюється, загальна працездатність знижується, та й пам’ять вже не така, як раніше.

Тому у літніх людей значно слабша психіка. Будь-яку емоційну травму вони болісно переживають, особливо, якщо це стосується знищення стереотипів. Підтримати психічне здоров’я допоможе встановлений режим дня, помірна праця і регулярні прогулянки.

Методи психогігієни включають в себе:

  • Психокорекційні роботи, які проводяться в консультативних центрах, «телефонах довіри» та інших організаціях, діяльність яких орієнтована на психологічну допомогу;
  • Масові обстеження, які проводяться для виявлення так званих груп ризику, і профілактична робота з ними;
  • Інформування населення;
  • Серед основних завдань – допомога в кризових ситуаціях, що пов’язані з навчанням, роботою та сім’єю;
  • Робота з молодими та неблагонадійними родинами.

Психогігієна побуту

Більша частина життя людини проходить в спілкуванні з іншими людьми. Гарному настрою сприяють приємні слова, підтримка близьких, а ось зверхність, грубість можуть травмувати психіку, особливо у чутливих людей. Можна сказати, що в дружньому колективі психоклімат є сприятливим.

Проте є такий тип людей, які все занадто серйозно сприймають і не можуть гальмувати негативні емоції. Вони повинні перевиховати себе, адже труднощі в житті зустрічаються повсякчас. Для цього рекомендується навчитися правильно оцінювати ситуацію, керувати своїми емоціями.

Психогігієна сім’ї

На сім’ю покладена велика відповідальність, адже саме в цьому колективі формується особа, закладаються основи поведінки. Стосунки в сім’ї істотно впливають на людину, і тому вони є вагомими як для кожної окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

Щаслива дитинаГарні сімейні стосунки будуються на взаємоповазі, любові і дружбі, спільних поглядах. Величезну роль грає взаєморозуміння, вміння йти на поступки. Дружнє середовище сприяє формуванню міцної сім’ї і створює хороші умови для виховання дітей.

Варто відзначити, що психогігієна у дітей і підлітків не тільки у впливі сім’ї, але і в організованому колективі, тобто в садку і школі. Зараз велика роль відводиться психогигиене навчальних занять. На час навчання припадає два вікові кризи 7 років і 15 років). У цей час діти дуже емоційні і сильно піддані впливу.

Психогігієна навчальних занять спрямована на сприяння гармонійному та своєчасному розвитку дітей та запобігання виникненню психотравмуючих ситуацій у школі. Навчання має приносити радість, позитивні емоції і запобігати напруженню, яке призводить до стомлення.

Варто відзначити, що психогігієна стресу нерозривно пов’язана з іншими розділами, в особливості з психогігієною дитини.

Адаптуватися до нових умов існування дітям дуже непросто, а більшості з них і досить болісно. Вони можуть відволікатися під час занять, займатися сторонніми справами, погано поводитися на перервах, бігати і кричати, або, навпаки, стати пасивними. Деякі можуть бентежитися при розмові з учителем і розплакатися через зауваження.

Нерідко виникають ознаки неврозів, діти втрачають апетит, стають примхливими, погано сплять вночі. Повністю адаптуватися до школи вдається лише  всередині першого року навчання. Проте велику роль у формуванні особистості маленької дитини, підлітка відіграють саме навчальний заклад і поведінка вчителя.

На основі даних психогігієни, психопрофілактика розробляє систему заходів, що ведуть до зниження психічної захворюваності.

Профілактика поділяється на види, кожен з яких відповідає за ті чи інші фактори:

  • Первинна — спрямована на попередження виникнення хвороби. В ній містяться законодавчі заходи, які відповідають за охорону здоров’я населення;
  • Вторинна. Полягає у виявленні початкових стадій захворювань та їх активного лікування. Цей вид профілактики спрямований на створення сприятливих умов перебігу хвороби, що призводить до швидкого виліковування;
  • Третинна. На практиці для цього проводяться заходи, спрямовані на усунення несприятливих умов навчання і роботи.

Психогігієна і психопрофілактика, а точніше їх методи роботи, впроваджуються спільними зусиллями лікарів і педагогів серед підростаючого покоління.

Сприятливий психокліматРекомендації по збереженню психічного здоров’я:

  • Правильна організація режиму та його дотримання;
  • Регулювання тренувальних навантажень (вимоги щодо тривалості уроку, читання, письма, розклад занять, їх чергування, режим праці та відпочинку тощо);
  • Підготовка дітей до відвідування дитячого садка;
  • Готовність дитини до вступу в школу;
  • Правильне виховання в сім’ї та організованих колективах (садок, школа тощо);
  • Індивідуальний підхід до кожної дитини;
  • Забезпечення умов для формування сприятливого емоційного стану дітей;
  • Інтеграція розумової і фізичної діяльності в навчальний процес.

Дотримання перерахованих вище рекомендацій створить умови для оптимізації працездатності як дітей, так і підлітків, крім того, зміцнить їх психічне здоров’я.