Найпоширеніші методи психотерапії

Про психотерапію останнім часом говорять все частіше і це не дивно, адже з кожним роком кількість центрів психологічної допомоги тільки зростає.

В більшості виховних і навчальних закладів, на підприємствах і навіть приватних фірмах стає звичною справою наявність посади психолога, завдання якого – допомогти особистості знайти ціль і успішно співпрацювати в колективі, вміти долати складні ситуації і зберігати спокій.

Методи психотерапії сьогодні, на щастя, різноманітні, так що практично кожен, хто згоден на допомогу фахівця, може знайти систему, спрямовану на вирішення саме його проблеми.

Види психотерапії

Робота психолога з клієнтом розрізняється в залежності від двох факторів: по-перше, підготовки самого психолога, по-друге, характеру проблеми клієнта.

Так, конфлікти в сімейному колі допомагає усувати сімейний консультант, а з неврозами і фобіями працюють психологи класичного напрямку. Проблеми соціальної адаптації вирішують на групових заняттях з елементами командного тренінгу.

Індивідуальна психотерапія включає такі підходи:

• бесіди з моделюванням ситуацій;
• аналіз минулого клієнта, особливо якщо мета психотерапії – зняти образи і комплекси;
• вільний лист застосовують для зняття претензій до себе і оточуючих, а також для звільнення свідомості від тривожних думок;
• позитивні установки (афірмації), складені за допомогою психолога, допомагають розвинути впевненість у собі та зняти комплекси;
• ігрова психотерапія застосовується як для дітей, так і для дорослих, для опрацювання складних ситуацій і вироблення позитивних шаблонів поведінки;
• арт-терапію використовують, щоб спрямувати частину психічної енергії на розбудову і тим самим сублімувати тривоги та незадоволення;
• аналіз сновидінь практикується відносно рідко, найчастіше — для з’ясування причин тривожного стану.

Який би різновид ви не обрали, головною умовою успішних занять буде відкрите співробітництво і довірливі стосунки з вашим психологом. Без них зануритися в суть проблеми буде практично неможливо.

Таким чином, психотерапія повинна бути добровільною і проходити за активної участі клієнта, а не тільки психолога.

Психотерапія при депресії

Пригнічений стан, який впливає на всі сфери життя людини і забирає душевні сили, можна скоригувати на сеансах психотерапії.

Депресія виникає як реакція на стрес, втрату близької людини або після важкої хвороби. Особливість стану людини в депресії – відсутність сил і бажання боротися з проблемою, тому завданням психолога буде допомогти зміцнити мотивацію до нормального життя.

Зробити це самостійно буває дуже складно, враховуючи, що у більшості клієнтів важкі життєві ситуації залишаються невирішеними до моменту звернення за допомогою.

Помилковою є думка, що психотерапевт буде давати конкретні поради і вказівки, як вчинити в тій чи іншій життєвій ситуації. Втручатися в особисте життя клієнта непрофесійно, адже так виникає залежність клієнт-психолог, яка сама по собі може стати проблемою.

Замість порад ви можете отримати рекомендації: як контролювати свої емоції, як протистояти тиску інших людей, якщо вами хтось намагається маніпулювати.

Навчання прийняттю труднощів – це, можна сказати, хліб психологів, які спеціалізуються на депресіях. Поліпшення практично завжди настає в результаті живого усвідомлення ситуації і своєї ролі в ній.

Також психотерапевт працює зі зняттям відчуття провини – це часта причина депресій і неврозів.

Варто зазначити, що клінічна депресія глибоко впливає на здоров’я пацієнта, відноситься до складних захворювань, які потрібно лікувати не тільки у психолога, але й у терапевта, ендокринолога, невропатолога і, можливо, психіатра.

Останнє пов’язане з тим, що депресія може сама по собі бути симптомом такого психічного захворювання, як біполярний розлад. Однак можна бути впевненими, що грамотний психотерапевт розпізнає його ознаки і направить клієнта до інших фахівців, якщо це буде необхідно.

Дитяча психотерапія

Дитячий психолог обов’язково повинен бути при кожній школі, садочку і спортивній секції. Його сфера діяльності досить широка:

• проблеми адаптації дитини в групі, класі;
• пошук причин незадовільної успішності учнів;
• відстеження зовнішніх конфліктів між дітьми та роз’яснювальна робота на теми поведінки, етики і дотримання правил;
• робота з дітьми-аутсайдерами, не прийнятими групою і тими, що зазнають труднощів у спілкуванні з однолітками;
• усунення дитячих страхів, психологічних затисків;
• бесіди з батьками для спільної виховної роботи;
• виявлення слабких і сильних сторін особистості дитини, рекомендації вчителям, вихователям та тренерам;
• допомога дитині у виборі факультативних занять відповідно до її схильностей і талантів;
• для старших класів школи – профорієнтація учнів.

З дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку приватний психолог може займатися курсом з 10-15 зустрічей. Доросле обговорення проблем, звичайно, є неможливим, проте ігрові методи (інсценізації, казки, групові ігри) дають гарні результати.

Відвідування дитячого психолога є обов’язковим для дитини, яка потрапляє в групу ризику:

• діти з неповних сімей, сироти, особливо якщо смерть батька сталася у свідомому віці дитини(після 5 років);
• діти з родин, що опинилися в складних життєвих обставинах (один або обидва батьки позбавлені прав, мають залежність або перебувають у місцях позбавлення волі);
• діти, що значно відстають у навчанні;
• пережили переляк, шок, аварію або стали свідками злочину;
• мають тяжкі або невиліковні захворювання, інвалідність, є каліками або проходять курс променевої терапії, хіміотерапії;
• страждають розладами мовлення, слуху, зору;
• чутливі, вразливі, знервовані діти.

Особливо важко підлягають корекції дитячі неврози. Дуже важко допомогти такій дитині, якщо сім’я не дотримується рекомендацій психолога і знищує дитинство свого чада скандалами, лайками, асоціальною поведінкою.

В особливо складних ситуаціях державний психолог може рекомендувати комісії з прав дитини втрутитися в життя сім’ї і захистити дитячі інтереси, аж до позбавлення батьківських прав.

Отже, психотерапія охоплює практично весь спектр можливих проблем як особистості, так і групи. Стосунки в сім’ї і колективі особливо успішно піддаються коригуванню, але і індивідуальні заняття приносять полегшення тим, хто страждає від депресій, неврозів і страхів.

Для психолога не існує такого поняття, як хронічний невдаха, зате є перешкоди у вигляді небажання співпрацювати заради спільної мети, задля покращення психологічного стану клієнта.

Перш ніж витрачати свій час і кошти на психотерапію, з’ясуйте для себе: чи готові ви відкрити свою завісу скритності і недовірливості. Подолання будь-якої проблеми більше залежить від вас, ніж від вашого помічника в кабінеті психолога.