Асцит – це надмірне скупчення рідини в черевній порожнині. У нормі серозна рідина знаходиться між органами всередині живота і забезпечує їх рухливість.

При патологічних станах ця рідина не оновлюється, а накопичується. Візуально асцит виглядає як сильно випирає («надутий») живіт, а людину мучить почуття тяжкості і відчуття здуття.

асцит3

Асцит може розвинутися раптово або поступово. При великих обсягах скопилася рідини у пацієнтів виникають труднощі з нахилом корпусу, задишка і набряки ніг.

Дуже часто асцит розвивається як ускладнення тяжкої печінкової патології – цирозу. При цирозі фільтруючі кров клітини печінки – гапатоциты – гинуть, а їх заміщають клітини сполучної тканини – фіброзні.

З-за пошкодженої фільтрувальної функції печінки рідка фракція крові просочується крізь стінки вен і потрапляє в навколишні тканини і в черевну порожнину. Це безпосередня причина асциту при цирозі печінки.

Крім того, з-за цирозу печінки в організмі порушується білково-синтезуюча функція. З цієї причини (брак альбумінів) кров не може утримувати рідку фракцію в судинному руслі.

Плюс до цього розвивається недостатність лімфатичної системи. Велика частина лімфи утворюється в печінці. Але в пошкодженій цирозом печінки порушена система лімфовідтоку, яка теж перестає справлятися зі своїми функціями.

Тиск лімфи зростає, і вона конденсується через поверхню печінки в черевну порожнину. Поки рідини не багато, то організм утилізує її, коли ж обсяг зростає, то вона накопичується.

Накопичена в животі рідина може раптово інфікуватися, тоді виникає спонтанний бактеріальний перитоніт, який може спричинити за собою летальний результат.

Причини

Причини асциту криються в тому або іншому захворюванні печінки, шлунка або серця. Але, сам по собі асцит це наслідок порушеного кровообігу і як його результату, застою крові в очеревинної порожнини.

Основні патогенетичні механізми:

  1. Застій у великому колі кровообігу при патологіях серця;
  2. Портальна гіпертензія;
  3. Проникнення злоякісних новоутворень в органи черевної порожнини;
  4. Місцевий лімфостаз;
  5. Набряки, викликані недоліком білків, пов’язаних з недоїданням або нирковими патологіями;
  6. Ексудат, що вилився у черевну порожнину при перитоніті різної етіології (туберкульоз, перфорація плевральних випотів та ін).

Симптоматика

Симптоми асциту залежать від стадії і характеру розвитку захворювання. Перше, що видає асцит, який розвинувся в черевній порожнині – це збільшення розмірів живота.

асцит2

При незначному скупченні рідини (помірний асцит) виникають набряки на ногах, розширюється грудна клітка. Крім того, може з’явитися пупкова або пахова грижа.

У пацієнта в лежачому положенні центральна частина живота стає плоскою (околопупочное простір) і випинаються фаланки, так званий «жаб’ячий живіт» або «голова медузи».

Саме тому в народі асцит називають «черевної жабою». Якщо живіт злегка штовхнути з одного боку, то з іншого боку формується відповідна хвиля.

При великому скупченні рідини (напружений асцит) живіт сильно збільшений і роздутий. Шкіра на ньому натягнута, глянцева (блискуча) на вид. Під шкірою чітко візуалізується венозна мережа. Найчастіше є випинання пупка і ознаки грижі пупкового кільця.

Стадії розвитку захворювання

Виділяють три стадії розвитку асциту:

  1. Невелику кількість накопиченої рідини, що не видно неозброєним оком (до 400мл) – так званий транзиторний асцит. Ефективно усувається діуретиками, а також дотриманням дієти і водно-сольового балансу;
  2. Середній обсяг скопилася рідини – так званий помірний асцит. Ефективно лікуються діуретиками, іноді вдаються до процедури лапароцентеза – видалення зайвої рідини пункційної голкою. Крім того, в схему лікування вводиться спеціальний білок – альбумін для відновлення функціонування організму в цілому і постраждалих органів зокрема.
  3. Дуже велике скупчення рідини в черевній порожнині (до 20 літрів) – напружений (резистентний) асцит. Об’єм рідини (так само як і вага пацієнта і обсяг його живота) наростає катастрофічно швидко. Практично в кожному випадку напруженого асциту необхідна процедура лапароцентеза в комплексі заходів щодо усунення основної причини, що його викликала.

Діагностика

Своєчасна діагностика дозволяє точно встановити причини і стадії захворювання, а також підібрати ефективне лікування.

Сюди входять:

  1. Огляд лікаря, який здійснює пальпацію (промацування) та аускультацію (прослуховування) живота;
  2. Ультразвукове обстеження органів черевної порожнини;
  3. Рентгенологічні дослідження;
  4. Радіологічні дослідження (КТ, МРТ, ЯМРТ тощо);
  5. Дослідження пункційного матеріалу.

Лікування

Лікування асциту, виявленого в черевній порожнині, полягає в наступному: у хворого в раціоні обмежується натрій (не більше 1 г солі на добу), призначаються діуретики (сечогінні препарати) і постільний режим. Як правило, в разі транзиторного асциту цих заходів достатньо. У більш складних випадках, можливо хірургічне втручання.

асцит

При будь-якій стадії цього захворювання, крім усунення застійних явищ, повинна бути усунена причина, яка їх ініціювала. Більш ніж в 75% випадках у хворих асцит виникає при розвиненому цирозі печінки.

Як правило, він розвивається протягом максимум 10 років, після виявлення цирозу, хоча у багатьох випадках набагато раніше.

Специфічне лікування асциту, при виявлений у пацієнта цирозі печінки, полягає в:

  1. Призначення гепатопротекторів, які відновлюють загиблі клітини печінки й нормалізують її діяльність;
  2. Відновлення білкової недостатності (зокрема, відсутність альбуміну);
  3. Регуляції загального обміну речовин в організмі;
  4. Лапароцентеза;
  5. Трансплантації печінки (дуже дороге і не завжди можливе лікування);
  6. Внутрипеченочном і внепеченочном шунтуванні;
  7. Усунення азотистих продуктів, циркулюючих в крові для запобігання такого серйозного ускладнення, як печінкова энцевалопатия;
  8. Симптоматичному лікуванні запорів та інших супутніх ускладнень з боку органів травлення;
  9. Антибіотикотерапії.

Таким чином, асцит – це дуже серйозний стан, при якому можливий летальний результат. Тому виявивши у себе його ознаки, не займайтеся самолікуванням, а поспішіть до лікаря для повноцінного обстеження.

Якщо ж даний діагноз поставили вам чи комусь із ваших близьких, то не варто впадати в паніку. При своєчасній і точній діагностиці асцит піддається лікуванню.